Наслідки розливу нафтопродуктів в Керченській протоці відчуватимуться ще довго

11 листопада в Керченській протоці від шторму, що сягав 8 балів, затонув російський танкер „Волганафта-139”, що перевозив 4,7 тон мазуту. За офіційними даними в море вилилося біля 1300 тон мазуту, але, як свідчать деякі джерела, насправді – це більш ніж 4000 тон. Нафтові плями, площа яких, за даними космічного моніторингу, перевищує 100 квадратних кілометрів.

За словами екологів, наслідки катастрофи відчуватимуться від пів року до декількох десятків років. Якщо якась частина мазуту може розсіятися та випариться через 6 місяців, то окремі фракції можуть зберігатися ще десятки років. Також, як вважає координатор по охороні морського природного фонду Всесвітньої природоохоронної організації В.Спірідонов на конференції, присвяченій цій катастрофі, „значна частина мазуту, скоріш за все, опиниться на дні. Більша його частина буде з часом викидатися на берег штормами”. Від тієї частини мазуту, що опиниться на дні, більш за все постраждають донні тварини та рослини. Спірідонов кваліфікував розлив нафтопродуктів в Керченській затоці як середній, наслідки якого будуть важкими. Через розлив вже загинуло біля 30 тисяч птахів.

Керченська протока – це водосховище найвищої рибопромислової категорії, де проходить шлях міграції риби між Азовським та Чорним морями. Багато з видів риби занесені в Червоні книги РФ та Міжнародного союзу охорони природи (rg.ru).

Щороку Росія транспортує через Чорне море біля 100 мільйонів тон нафти на судах, стан яких не завжди задовільний (rosbalt.ru). Екологи вважають, що треба заборонити експлуатацію застарілих танкерів взагалі, та, найпаче, в Керченській протоці, що має статус „особливо чутливої”. Якщо ситуація не зміниться, Чорне море може бути зруйноване раніше, ніж ми можемо собі уявити.